Соц сети

  • Без заголовка 1057

  • Без заголовка 3

  • Без заголовка 1602


  •  (281x200, 17Kb)
    Та боль- єкстазия моих сомлений
    И безмятежный дух того что есть
    Мне серде рвет одно лиш вдохновенье,
    И забирает силы- это месть…

    Но тело не боится унижений
    Ведь не дано ему понять кого любить
    Устал наш разум от моральных достижений
    А в сердце рвется тоненькая нить…

    Та боль лишь всё чем были мы
    Холодными руками, завершив образ пустоты
    Держались крепко, в идиллий красоты,
    Я не забуду, сейчас, реальность -сны

    Ех, лише спогади, і трішки ніжності в них.Куди все зникае??питання вічності, але тут не поробиш. Реальність, і все що відбуваеться зараз як пляма у пам*яті. НЕ віриться в кожен твій вчинок і крок.я сподіваюсь, що все змінить, я вірю, хоч ане знаю навіть у що. Мабуть ти мое найдороще створіння=)

  • Без заголовка 1057

  • Без заголовка 3

  • Без заголовка 1602

  •